Подумати про успішну зимівлю троянд краще з середини літа. Приблизно з початку серпня потрібно зупинити підживлення азотними добривами. Надлишок азоту позначиться на стані гілок, вони не встигнуть дозріти і навіть при невеликих заморозках загинуть. З другої половини літа і на початку осені підживлення троянд повинно проводитись фосфорними та калійними добривами, які не мають азоту. Фосфор та калій добре позначаються на якісному дозріванні гілок, що значно підвищує їх зимостійкість.
При грамотному догляді цвітіння троянд продовжується до самих морозів, а у деяких сортів квіти можуть витримати до -5 °С. Тому осінню обрізку кущів робити небажано, за виключенням деяких коригувань.
Після наступу стійких холодів можна обрізати всі суцвіття та зав’язі. Якщо ви все таки вирішили укривати або обматувати кущ плівкою, агроволокном або іншим не пропускаючим повітря матеріалом, то Вам необхідно буде зрізати все листя, що залишилося на кущі. Цей захід виключить надмірне випаровування рослинами вологи і висушування їх, оскільки в холодний зимовий період коріння перестає працювати на поглинання вологи з грунту. Крім того, недостиглі молоді листки під непродуваємим покриттям стануть вогнищем поширення грибкових хвороб. Не завадить при такому способі укривання обробити кущ і грунт під ним 5%-ним розчином залізного купоросу для знищення збудників грибних хвороб.
Можливий і інший спосіб укриття троянд, при якому можна обійтись і без плівки. З середини жовтня почніть підготовку супутніх матеріалів, які допоможуть перезимувати Вашим трояндам. Пісок, садова земля, солома, хвойний лапник – все це знадобиться при підготовці троянд до зими.
Троянди чайно-гібридної группи – флорібунда, гранді флора, а також паркові троянди – зв’язують мотузкою, стараючись надати їм форму конуса. Це виключить обламування гілок під тяжкістю снігу при рясному снігопаді. При даній процедурі можна зрізати молоді недозрівші гілки. Плетисті сорти з тонкими гнучкими гілками можна пригнути до землі. Але якщо плетиста троянда закріплена на арці, перголі або іншій садовій конструкції , знімати її не потрібно. Утепліть нижній ярус куща на висоті 30-50 см.
При перших заморозках всередину куща насипте пагорб піску або садової землі висотою 25-35 см. Землю потрібно підготувати раніше, а не брати із під кущів, тим самим оголюючи верхнє коріння. Також грунт під трояндами можна замульчувати різаною соломою шаром 20-40 см, тим самим утепливши нижній рівень куща. Особливо це актуально для прищеплених саджанців, так як саме вразливе місце під час заморозків – це місце щеплення. Замість соломи можна використовувати лапник. Але солома більш вигідна по декільком причинам: весною після сходження снігу її можна не прибирати із під кущів. Під дією вологи солома вляжеться і почнеться процес розкладання, при якому виділиться певна кількість тепла. Грунт під кущем буде на декілька градусів вище, чим температура повітря.
При укритті на зиму троянд – грунтовкривних, мініатюрних і поліантових, а також штамбових троянд доведеться прикласти більше зусиль. Мініатюрні троянди і карликові сорти інших груп укривають за допомогою ящиків, які ставлять вверх дном над кущем троянди, і зверху обкладують соломою. Сильнорослі сорти грунтовкривних, поліантових троянд укривають по тому ж принципу, що і чайно-гібридні, але при цьому земляний пагорб всередині куща повинен бути на рівні по висоті з рослиною. Їх також укривають соломою або лапником.
Самі трудомісткі при підготовці до зими – штамбові троянди. Якщо шипшина, на котрій привита троянда, достатньо гнучка, то рослину можна пригнути до землі і утеплити місце прививки, засипавши його землею і обклавши соломою або лапником. Якщо ж стовбур штамбової троянди не гнучкий то доведеться робити конструкцію у вигляді піраміди. Для цього знадобляться дерев’яні або металеві кілки висотою на 50-70 см більше, чим висота штамбової троянди. Їх встановлюють в землю навколо троянди з чотирьох і більше сторін і зв’язують між собою за допомогою дрота. При цьому стараються стянути їх зверху щільно один до одного. Після цього обматують широкою смугою плівки, а внутрішній простір заповнюють соломою. Конструкція повинна бути стійка, щоб не упасти при сильних поривах вітру, а плівка не повинна пропускати вологу.
З приходом перших теплих весінніх днів троянда починає прокидатись. Бруньки починають прокидатись і укриття з троянд потрібно знімати. Але робити це потрібно в декілька етапів, знімаючи укриття поступово. Сигналом для остаточного зняття захисних шарів послужить ріст гілок. Всі роботи краще проводити ввечері або в пасмурний день, щоб занадто яскраве сонце не обпекло незміцнілі бруньки та ростки. Якщо троянди були вкриті повітренепроникним матеріалом, то після всіх міроприємств необхідно провести обприскування 5-% розчином залізного купоросу для знищення збудників грибних хвороб.