Пізньозимовий сорт невідомого походження, виявлений Л.П.Симиренком у 80-і роки XIX сторіччя в старих садах біля села Мліїво і названий на честь його батька П.Ф.Симиренка. 

Дерево середньоросле, у південних районах України при високій агротехніці і зрошуванні – сильноросле з розлогою широкоокруглою доволі густою кроною із звисаючими гілками. Пагоноутворювальна здатність висока.

Запилення та плодоношення: цвіте в середньопізні строки. Квітки середньої величини, білі, блюдцеподібні. Сорт самобезплідний. Кращі запилювачі: Айдаред, Антонівка звичайна, Голден делішес, Кальвіль сніговий, Кальвіль донецький, Пепінка литовська. Схильний до періодичного плодоношення.

Плоди середньої і вище середньої величини, масою 150-200 г, часто неодномірні, кулясто-конічні або плоско-округлі, дещо асиметричні, зелені або світло-зелені, інколи з помірним червонуватим рум’янцем на незначній частині поверхні, на сонячному боці з добре помітними великими світлими підшкірковими цяточками та слабим сизим нальотом. М’якоть біла, із зеленуватим відтінком, щільна, ніжна, дуже соковита, запашна, кисло-солодкого смаку (8,0-8,6 бала). Шкірочка товста, щільна, гладенька, блискуча, слабо масляниста.

Особливості: вибагливий до умов вирощування. Зимостійкість середня, стійкість до парші низька, борошнистої роси – середня.